ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 

Нині у Львівському державному аграрному університеті діє три музеї – Степана Бандери, Євгена Храпливого та Музей історії Львівського державного аграрного університету.

 

Музей Степана Бандери

Найбільшою популярністю серед студентів та гостей ЛДАУ користується Музей Степана Бандери. Провідник ОУН навчався у Дублянах на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки у 1928-1933 роках.

В Університеті Музей Степана Бандери створено рішенням Вченої ради ЛДАУ на чолі з ректором академіком Володимиром Снітинським. 4 січня 1999 року його освятили дублянські священики – о. Володимир (УГКЦ) і о. Іван (УАПЦ).

За час існування Музею у ньому побувало понад 40 тисяч відвідувачів з усього світу – від Сполучених Штатів аж до Китаю. Однак Музей розрахований насамперед на молодіжну аудиторію.

Виступаючи на відкритті Музею ректор ЛДАУ академік Володимир Снітинський сказав: “Створюючи музей Степана Бандери у нашому навчальному закладі, мені хотілося перш за все, аби він став реальним осередком національно-патріотичного гарту молоді взагалі і студенства зокрема.

Здається, що мої сподівання справджуються: музей стає в університеті тією притягальною місциною, куди тягнеться все більше й більше людей.

Дай, Боже, щоб так тривало завжди!”

Як добратися до Музею?

В університетському музеї Степана Бандери завжди раді гостям. Музей розміщено у двох просторих залах Головного корпусу Університету на другому поверсі– поруч з приймальнею ректора. Вхід до музею та екскурсія по ньому безкоштовні. Відвідати його можна щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 16 години. А доїхати зі Львова просто – маршрутними таксі: №111 “Південний ринок – Дубляни”, № 180 “Автовокзал – Дубляни”, №180А “Готель “Львів” – Дубляни”.

Найважливіші експонати

Нині у музеї зібрано майже півтори тисячі експонатів.

Серед них – і пять портретів Степана Бандери. Найцікавіший – прижиттєвий. Його у Яворівському районі, що на Львівщині, віднайшов ректор Університету академік Володимир Снітинський.

Серед експонатів – аудіоінтервю зі Степаном Бандерою. Воно записане у Мюнхені у 1959 році, незадовго до його смерті.

Є у Музеї і теоретичні праці Степана Бандери, його автобіографія.

Також серед експонатів і чимало досліджень про життя та діяльність Степана Бандери. Найважливішою з них є документальна розвідка Галини Гордасевич “Степан Бандера: людина і міф”. Друге її видання здійснено за сприяння ректора Львівського державного аграрного університету академіка Володимира Снітинського.

Олена-Леся Гой передала з Нью-Йорка для Музею 10-томне видання “Збірка газетних і журнальних матеріалів про вбивство Степана Бандери”. Його автором є професор Петро Гой.

Чималу частину експонатів становлять фотографії. Назвемо найцінніші:

1.      “Степан Бандера серед учасників співочого та драматичного гуртків у Дублянах” (1930-1931). Її вдалося зберегти дублянцеві Йосипові Тушницькому.

2.      Фото роду Білецьких та Бандерів. На ній можна побачити брата матері Степана Бандери – о. Миколу Білецького з дружиною, а також батька Провідника ОУН – о. Андрія та інших родичів.

3.      Останній фотопортрет Степана Бандери. Його з Мюнхена передав доктор Володимир Леник.

З Мюнхена від вінка з могили Степана Бандери до Музею передали червоно-чорну стрічку з написом “Провідникові ОУН – Провід ОУН”.

Марка Підпільної Пошти України з портретом молодого Степана Бандери до Музею потрапила також з Мюнхена.

Є в університетському Музеї Степана Бандери і друкарська машинка, якою користувалися повстанці.

Львівський скульптор Ярослав Лоза подарував Музею скульптуру “Степан Бандера-студент”. Вона перемогла у конкурсі проектів на памятник Провідникові ОУН у Дублянах.

Окрему групу експонатів на шести стендах становлять відзнаки і нагороди українського війська. Її Музею передав дослідник-фалерист Степан Пахолко. Більшість з них він зробив своїми руками за малюнками і зразками з натури.

Серед експонатів Музею є також і набої від карабіна. Їх знайшли на місці побудови памятника Степанові Бандері у Дублянах.

Львівський художник Богуслав Любів відтворив та виготовив один з найцікавіших експонатів Музею – мундир і кашкет сотенного УПА. Згодом це доповнили кулеметною стрічкою, шоломами вояків дивізії “Галичина”, світильником з гільзи снаряда, вояцькою ложкою-виделкою, металевим носком від чобота, муляжами гвинтівок і біноклем.

 

 

Музей Євгена Храпливого

У 2001 році у Львівському державному аграрному університеті при кафедрі організації виробництва та агробізнесу економічного факультету відкрито Музей професора Євгена Храпливого.

Він був відомим дослідником соціально-економічних проблем сільського господарства, вченим, кооперативним та громадським діячем, редактором та видавцем періодичної та науково-популярної літературидля селян.

З квітня 1943 до квітня 1944 року Євген Храпливий викладав у Державному господарському інституті в Дублянах “Земельні справи Східних просторів”.

У Музеї Євгена Храпливого у Львівському державному аграрному університеті зібрано історичні документи, ксерокопії, книги, фотографії, праці вчених, статті та нагороди. Вони є свідченням наукової та громадської діяльності Євгена Храпливого, його здобутків в організаторській діяльності та на керівних посадах.

Експозиція музею складається з 11 напрямків:

-         члени родини Євгена Храпливого та його родовід;

-         роки навчання в школі, гімназії, академії;

-         робота у системі молочарських кооперативів Ревізійного союзу українських кооперативів;

-         робота на посаді директора Товариства “Сільський господар” в довоєнний період;

-         діяльність Євгена Храпливого в Науковому товаристві ім. Т. Шевенка (НТШ);

-         роки еміграції та робота Є.Храпливого у Львові в 1940-1944 роках;

-         діяльність ученого в період 1945-1949 років;

-         пластунська діяльність Є. Храпливого;

-         спогади про Є. Храпливого видатних учених і громадських діячів України та зарубіжжя;

-         напрями наукових досліджень;

-         творчість і видавнича діяльність його дочки Лесі Храпливої-Щур.

 

 

Музей історії Львівського державного аграрного університету

З ініціативи ректора Львівського державного університету академіка Володимира Снітинського у 2000 році розпочато створенння Музею історії вузу. 1 вересня 2001 року він розпочавсвою роботу.

Експозиція Музею розташована в одній з кімнат головного корпусу Університету на площі 80 кв.м. Головна домінанта кімнати – художнє панно розміром 2х3м. На ньому – постать молодої української жінки на фоні широких ланів. Це символізує нашу рідну землю.

Екпозиція розділена на шість основних груп. Вони стосуюються найважливіших етапів діяльності навчального закладу.

Експонати Музею розміщені на 11 вертикальних стендах, 10 горизонтальних і у 10 вертикальних засклених вітринах. На них – динаміка розвитку навчально-наукових установ у Дублянах. Також є портрети та біографії людей, котрі закладали основи аграрної науки у нашому краї, фотокопії основних документів, які регламентували статус навчального закладу у різні періоди його існування, списки ректорів та директорів, деканів, фото та біографії визначних учених, відомих випускників.

Серед експонатів і фотографії навчальних корпусів – старих і сучасних.

Окремий розділ експозиції розповідає про науково-навчальну співпрацю з іншими українськими та закордонними науковими установами.

У Музеї зібрано та систематично поновлюється колекція фотографій та випусників факультетів інституту та університету, починаючи з ХІХ століття.

У бібліотеці музею – понад сто томів історичної, наукової та художньої літератури. Серед них – унікальні зразки довоєнних та радянських видань: наукові монографії, статті, підручники, методична література.

Фонди Музею постійно поповнюються.

Щороку музей відвідують приблизно сто організованих екскурсійних груп, а це – майже дві тисячі осіб.

   • На головну
Всі права захищені.
© Триноженко Дизайн Група